ФАКТИ


Наші публікації.

Публікації про нас.

Юридичне бюро в цифрах.

Кількість працівників 4 чол.
Валовий дохід в 2008 р. 497 180 грн.
Валовий дохід в 2007 р. 497 600 грн.
Валовий дохід в 2006 р. 437 509 грн.
Кількість клієнтів, що отримали послуги, за період діяльності бюро Більше 1100
Кількість послуг, наданих в 2008 р. 90
7 найбільших позовів:  
2003 р. ТОВ «УМТ» - визнання угоди недійсною 9 063 354 грн.
2008 р. КзОВ "ВХУ" - стягнення позики, процентів та пені 6 090 000 грн.
2003 р. ППНКФ «Ф» - визнання недійсним податкового повідомлення 1 944 064 грн.
2003 р. ПІК «Д» - визнання недійсним податкового повідомлення 1 590 406 грн.
2007 р. ЗАТ «У» - витребування майна та стягнення майнової шкоди  758 000 грн.
2003 р. ППНКФ «Ф» - визнання недійсним податкового повідомлення 372 588 грн.
2006 р. ЗАТ «У» - стягнення моральної  шкоди  150 000 грн.

Корисно знати (Із нашої практики).

Юридичне супроводження суб”єктів будівництва.

Наше бюро спеціалізується у юридичному супроводженні суб”єктів будівельної діяльності на всіх етапах будівництва.

Частіше за все у відносинах замовник – підрядник у будівництві виникають такі проблеми, як прострочення виконання будівельних робіт, виконання робіт у порушення умов договору, проектної документації, невідповідність якості робіт вимогам стандартів, перевищення кошторису.

У таких випадках сторон и нес уть прямі дійсні витрати, або не отриму ють дох і д. Звичайно, для захисту своїх інтересів сторони вживають заходи, передбачені законом.

Стосовно відносин у будівництві, на виключення із загальних правил, закон дозволяє позивачу стягнути із відповідача зроблені витрати, втрату майна, неодержані доходи тільки в сумі, не покритій штрафними санкціями.

Неустойка стягується у випадках винних протиправних дій.

У травні 2000 року при нашій участі була виграна складна справа за позовом про стягнення неустойки за прострочення будівництва промислового об”єкта.

Труднощі юридичного характеру, що виникли при доведенні вини відповідача, полягали у специфіці правового регулювання відносин у будівництві.

Як правило, обов”язки сторін у цій сфері носять взаємний характер, і їх виконання належним чином однією із сторін часто залежить від того, наскільки правильно і своєчасно виконуються обов”язки іншою стороною. Звільняється від відповідальності сторона, яка не виконала свого обов”язку через вину іншої сторони. Цивільний кодекс України щодо договорів будівельного підряду встановлює обов”язки замовника, серед яких передача проектно-кошторисної документації, оплата будівництва, надання будівельного майданчика і ін. Позивач, який не виконав приписів законодавства, у більшості випадків створює ситуацію, в якій недотримання іншою стороною строків будівництва ставиться у залежність від вини самого позивача, а це зумовлює неможливість стягнення неустойки, або її стягненням лише в частині.

У нашому випадку недоліками позивача було те, що не був оформлений акт про надання підряднику будівельного майданчика, а також не було оформлено належним чином погодження кошторисної вартості будівельних робіт. Нам довелося доводити виконання позивачем своїх обов”язків та його вартісні розрахунки іншими доказами, що значно ускладнило процес.

Таким чином, від належного дотримання вимог закону при укладенні та виконанні договору, своєчасності юридичного контролю та реагування за всіма правовими аспектами будівництва залежить і можливість отримання судового захисту у конфліктних ситуаціях.

 

Корпоративні конфлікти в підприємствах.

Успіх фірми неможливий, якщо існують конфлікти в органах управління чи протиправні дії окремих представників. Вкладення капіталу в підприємство неефективне, якщо не забезпечує можливості приймати участь в корпоративному менеджменті. Одного визначення компетенції, розподілу повноважень між органами управління недостатньо. Відсутність юридичного супроводження корпоративних відносин може призвести і до фінансових втрат, і до втрати контролю над підприємством.

У вересні 2003 р. за нашою участю було виграно судову справу за позовом клієнта, засновника та директора товариства з обмеженою відповідальністю, до іншого засновника про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ, яким клієнта було звільнено з посади директора та виключено зі складу учасників.

Правопорушення, вчинені відповідачем в даній справі, є характерними й аналогічними для внутрішньо корпоративних конфліктів у будь-яких підприємствах інших організаційно правових форм, де є двоє і більше співвласників.

Відповідач порушив наступні норми Закону “Про господарські товариства”.

Повідомлення про загальні збори учасників з зазначенням часу і місця проведення зборів, порядку денного не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів позивачу направлено не було, запрошений на збори позивач не був. Позивач був позбавлений можливості не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів; права поставити свої питання для розгляду на зборах, прийняти участь в обговоренні питань.

Щоб рішення загальних зборів мало законну силу, треба, щоб його прийняли правомочні збори. З бори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють більш як 60% голосів. Це ж саме правило містилося і в статуті ТОВ. Учасники, які беруть участь у зборах, повинні реєструватися із зазначенням кількості голосів, яку вони мають. Перелік підписується головою та секретарем зборів.

В оспореному рішенні не вказано про реєстрацію учасників, збори проводились без секретаря, на зборах були присутніми учасники, які володіють 50% статутного фонду.

Таким чином, суд визнав оспорене рішення недійсним.

Ми маємо великий досвід та приділяємо велику увагу юридичному супроводженню передачі корпоративних прав власниками (акціонерами), перерозподілу контролю над підприємством, побудови механізму корпоративного управління, реорганізації, придбанню підприємств. Оскільки в такий спосіб часто здійснюється не тільки передача опосередкованих прав на майновий комплекс підприємства, а і бізнесу взагалі, ми вважаємо за доцільне клієнтам з належною серйозністю відноситися до вказаних операцій.

 

Відшкодування ПДВ.

Одним із найболючіших питань оподаткування в Україні є проблема відшкодування податку на додану вартість. Особливого значення ця проблема набуває для підприємств виробників і експортерів своєї продукції. Вимивання капіталу через обігові кошти, авансовані при сплаті ПДВ при придбанні виробничих запасів та не повернуті з бюджету у запланований строк, значно погіршує фінансовий стан підприємств.

Як показує практика, найчастіше органи державної податкової служби не погоджують відшкодування ПДВ платнику, який відповідно до закону має на нього право, або погоджують відшкодування податку у неповній сумі. При цьому нерідко відшкодування податку ставиться у залежність від закінчення перевірок податковими органами контрагентів платника, а також від того, чи сплатив до бюджету суму ПДВ продавець товару чи його контрагент - другий, третій, чи навіть далі по ланцюгу продажу товару.

Проблемним є і питання строків відшкодування. Закон України “Про податок на додану вартість” встановлює одномісячний термін, не дивлячись на це, відповідно до Указу Президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні” відшкодування здійснюється у трьохмісячний строк.

Ми маємо достатній досвід успішного вирішення таких податкових спорів у суді починаючи з 2000 р. Нами доводилось, що відшкодування ПДВ не може бути поставлене в залежність від обставин, за які платник не відповідає. Бюджетне відшкодування має бути здійснене в строк, встановлений Законом України “Про податок на додану вартість” із сплатою платнику процентів на бюджетну заборгованість за весь час її існування до моменту повного погашення.

Сума плати за адвокатські послуги, надані нами, відшкодовується платнику за рахунок податкової інспекції – відповідача.

 

Пеня за несвоєчасну сплату податку.

Часто зустрічається така проблема оподаткування, як нарахування платнику податків пені за несвоєчасну сплату податку, у тих випадках коли податок був сплачений до бюджету по невірних реквізитах. Такі ситуації виникають через періодичні зміни номерів бюджетних рахунків для одного й того ж податку, що проводяться відділеннями державного казначейства України без повідомлення платника, а іноді, - по неуважності самого платника.

З економічної точки зору застосування відповідальності у такому разі є нонсенсом, оскільки і в першому, і в другому випадках повні суми обов”язкових платежів надходять до бюджету і з цього моменту можуть бути використані для фінансування державних потреб.

Проаналізувавши чинне законодавство з цього питання ми зупинилися на наступному.

Закон України “Про систему оподаткування” встановлює обов”язок платника сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Закони України про оподаткування не встановлюють обов”язку платника сплачувати податок на якийсь конкретний рахунок бюджету. Закони України не встановлюють обов”язку платника пересвідчуватися у відповідних державних службовців чи на об”явах, розміщених в органах державної податкової інспекції або державного казначейства, у вірності платіжних реквізитів кожного разу перед перерахуванням податку до бюджету. Деякі чинні Закони України, що визначають порядок і умови сплати конкретних податків, встановлюють одержувачів обов”язкових платежів – бюджети державного або місцевого рівня, але, знову ж таки, не встановлюють обов”язку платника сплачувати податок на конкретні рахунки того чи іншого бюджету.

Недоїмкою вважається сума податкового зобов”язання, не сплачена в установлений строк до бюджету, а не до конкретного рахунку бюджету. Пеня може бути нарахована платнику тільки у зв”язку з несвоєчасним перерахуванням податку до бюджету.

Таким чином, ми прийшли до висновку про відсутність правових підстав для нарахування пені у випадках перерахування податку на невірний бюджетний рахунок, тобто, стягнення пені у вищевказаних випадках, є невірним і з юридичної точки зору.

У березні 2001 року арбітражний суд м. Києва виніс рішення у справі нашого клієнта, яким визнав недійсним рішення ДПІ про нарахування пені у сумі більше 10 тис. гривень за прострочення сплати податку. В одному із аналогічних випадків, із вказаною аргументацією погодилась також і ДПІ, самостійно скасувавши своє рішення, не чекаючи судового розгляду справи.

 

Позови про визнання угод недійсними.

Кожному платнику податків також відома проблема пред»явлення органами податкової служби позовів до підприємств про визнання укладених ними угод недійсними та стягнення із платників в доход держави всього отриманого по таким угодам. Такі позови мають місце, якщо установчі документи контрагента за угодою визнаються недійсними на підставі порушень чинного законодавства при його створенні, державній реєстрації, сплаті податків у подальшій діяльності.

З 2001 року ми представляли в господарських судах першої, апеляційної, касаційної інстанції інтереси наших клієнтів у таких справах. Податковим органам у позовах було відмовлено.

Податкова інспекція вважає, якщо платник уклав угоду із контрагентом, засновники якого не мали відношення до діяльності підприємства, передали корпоративні права третім особам, або якщо контрагент не надавав податкової звітності та не сплачував податків, це означає, що угода укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави, і повинна визнаватись недійсною.

Під час правового захисту нами доводилось наступне.

Для визнання недійсною угоди необхідно довести суперечність мети такої угоди інтересам держави. Якщо спірна угода укладена щодо товару, не забороненого в обігу, і якщо її укладення врегульоване Цивільним кодексом України, це не може означати, що угода суперечить інтересам держави.

Визнання установчих документів контрагента недійсними не означає умислу контрагента на укладення саме цієї угоди всупереч інтересам держави.

Установчі документи регулюють відносини між засновниками підприємства, а не відносини по конкретним договорам, укладеним підприємством. Установчі документи створюють права та обов”язки тільки для сторін цих документів і не можуть впливати на умови відносин, права чи обов”язки інших осіб, які не є їх сторонами. Підприємство не відповідає по зобов”язаннях засновників і є окремим суб”єктом цивільних відносин, не тотожним засновникам та не залежним від них. Таким чином, недійсність установчих документів контрагента впливає на відносини його засновників, а не на відносини підприємства з іншими особами.

За правовим змістом податки повинні сплачуватися платниками тільки після виникнення об”єкта оподаткування, тобто після отримання доходу. Обов”язок платника сплачувати податки виникає тільки у майбутньому, після отримання доходу за угодою.

Для визнання угоди недійсною необхідно, щоб умисел однієї із сторін був спрямований саме на укладення угоди, що суперечить інтересам держави, Умисел на несплату податків свідчить виключно про порушення обов”язку, передбаченого податковим законодавством.

Отже, якщо в момент укладення і виконання спірна угода відповідала вимогам закону, то вона не може бути визнана недійсною, якщо у майбутньому контрагент не сплатив податки без вини чи відповідальності платника.

 

Судовий захист учасників тендерів.

Ми маємо практику юридичного супроводження та судового захисту учасників тендерів на державну закупівлю.

Для перемоги в тендері узагальнено необхідно дві умови. Перша, - якісний товар за конкурентною ціною. Друга, - правильна підготовка документів тендерної пропозиції (як з точки зору відповідності кваліфікаційним вимогам, технічним умовам та вимогам тендерної документації, так і з точки зору дотримання юридичних норм). Дотримання однієї тільки першої вимоги, без належного дотримання другої може призводити до поразки в тендері, а часто – до відхилення тендерної пропозиції, що позбавляє особу приймати участь в тендері.

Наше бюро забезпечує юридичне супроводження процесу підготовки тендерної пропозиції та участі в процедурі тендеру, щоб дотримати другу вимогу.

Нажаль, іноді замість учасника, який запропонував найнижчу ціну закупівлі при рівній якості товарів, і при дотриманні вимог та умов участі в тендері, тендерний комітет визнає переможцем торгів іншого учасника.

Таке необ'єктивне визначення переможця за Законом може бути визнане недійсним з відшкодуванням витрат на участь в торгах.

Ми маємо практику представництва інтересів клієнтів у судовому процесі про визнання недійсними результатів тендерів.

В травні 2003 р. наш клієнт отримав повідомлення організатора тендеру про акцепт тендерної пропозиції із ціною 398 грн. за одиницю товару, тоді як ціна клієнта складала 390 грн. за штуку.

Вважаючи незаконним таке рішення, Позивач оскаржив його в суді і зазначи в наступне.

З а Закон ом замовник визначає переможця торгів на основі критеріїв оцінки, зазначених у тендерній документації.

Першим критерієм зазначена найменша ціна. П ри розкритті тендерних пропозицій пропозиція Позивача виявилася з найнижчою ціною, значить він перемагає за даним критерієм.

Інші критерії оцінки, зазначені в тендерній документації, не могли бути застосовані для достовірного визначення кращої тендерної пропозиції через можливість зміни умов за кожним із них.

Зокрема, критерій щодо “Найвигідніших умов та порядку розрахунків”, не міг бути об”єктивно застосований. Як вказано в тендерній документації, форма договору по відношенню до проекту може бути змінена за змістом стосунків і зобов”язань у разі досягнутої згоди сторін. Таким чином, умови та порядок розрахунків, вказані на момент проведення тендеру, під час укладення договору могли бути змінені.

При врахуванні критерію “Найвигідніший термін постачання товарів” Відповідачем було порушено Закон, оскільки тендерна документація не містить інформації про строк поставки товарів, в ній указано, що строки проведення закупівлі остаточно узгоджуються при укладанні договору. Таким чином, умови за вказаним критерієм під час укладення договору теж могли бути змінені по відношенню до умов тендерної пропозиції.

Незаконною була оцінка тендерної пропозиції Позивача як нижчої за критерієм “Якісні показники товару”.

Відповідач вказав, що при оцінюванні тендерних пропозицій ним було застосовано рекомендацію залученого спеціалізованого підприємства.

Застосування такої рекомендації не відповідає Закону, який встановлює, що для оцінки тендерних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти.

У вересні 2003 р. Господарським судом м. Києва було прийнято рішення про задоволення позову.

 

Створення фірм .

Ми надаємо консультації з питань легального здійснення інвестицій за кордон, законного створення, володіння та управління фірмою за кордоном, в тому числі у так званих офшорних зонах.

Розповсюджена думка про майнову та кримінальну відповідальність резидента за створення за межами України фірми і управління її банківськими рахунками не отримує свого підтвердження при належному застосуванні положень законів України. Нами була застосована проста і ефективна юридична модель, яка дозволяє без порушення комерційного та валютного законодавства України створювати та управляти фірмами за кордоном.

Однією з послуг, що часто замовляється клієнтами, є розробка проектів установчих документів при створенні суб”єктів підприємницької діяльності, а також юридичне представництво при їх державній реєстрації. Як правило, такі послуги надаються за серійною технологією і, часто, нажаль, до їх отримання не відносяться з належною увагою. В результаті, документи створюваних фірм бувають занадто загальними та недосконалими.

У зв”язку із непродуманістю та відсутністю індивідуалізації умов засновницьких документів виникають юридичні проблеми, пов”язані, у першу чергу, із взаємними відносинами між співвласниками підприємства.

В даній сфері ми надаємо індивідуальні послуги відповідно до потреб кожного клієнта, гармонізуючи їх із вимогами правових актів, виключаючи недоліки, намагаючись попередити вказані проблеми.

На протязі нашого існування нами було надано юридичну допомогу у створенні та зміні власника більш, ніж 350 підприємств та організацій різних організаційно-правових форм.