Частиною 2 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами кодексу не врегульовано повернення судового розгляду до стадії підготовчого провадження після його закриття та призначення до розгляду по суті.

Тобто, з однієї сторони є норми про завдання підготовчого провадження і закриття підготовчого засідання після їх виконання, запроваджена судова процедура, а з іншої – кожному гарантується право на справедливий суд і не має прямої заборони на повернення до попередньої стадії.

Надмірний формалізм у застосуванні процесуальних норм, якщо від нього залежить правильне вирішення справи, може порушити право на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не повинно бути занадто формального ставлення до встановлених законом вимог, бо  доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення ЄСПЛ у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

В постанові ВС КЦС від 12.01.2022 №234/11607/20 зазначається, що «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом».

Тому, на мій погляд, якщо є об'єктивні чи вагомі причини, які перешкодили вчиненню тієї чи іншої дії чи збору доказів на підготовчому засіданні, то є можливість повернення до підготовчого провадження.

У кількох рішеннях Верховного Суду зустрічаються висновки, що суди першої інстанції за наявності важливих обставин можуть ухвалити рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, однак якщо це не знівелює значення стадій судового процесу (постанови від 03.10.2019 №902/271/18, від 16.02.2021 №922/2115/19, від 22.06.2021 №923/525/20, від 16.12.2021 №910/7103/21).

Законодавець не вказує такої підстави неприйняття доказів, як закриття підготовчого провадження (ВС КЦС №366/3223/23 від 05.11.2025).