Визнання недійсними електронних торгів ДП «СЕТАМ» з арештованим майном.

Визнання недійсними електронних торгів ДП "СЕТАМ". Адвокат Писаренко О.О.

Визнання недійсними електронних торгів ДП «СЕТАМ» з арештованим майном.

СПОРИ ЩОДО НЕДІЙСНОСТІ ПРОДАЖУ МАЙНА НА ЕЛЕКТРОННИХ ТОРГАХ.

Для замовлення послуг: е-мейл info@fides.com.ua, тел. +38 (044) 270 60 46, +38 (050) 719 10 16.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі №910/856/17 (далі -Постанова) дійшла висновку, що правова природа процедури реалізації арештованого майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є відповідний виконавець та організатор електронних торгів. Покупцем є переможець електронних торгів.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

ВС зазначив, що юрисдикція справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

На сайті ДП «СЕТАМ» в кожному лоті публікується інформація про переможця торгів, виходячи з якої визначається юрисдикція. Відомості про переможця доступні боржнику з матеріалів виконавчого провадження (при продажу арештованого майна). При відсутності в позивача усіх відомостей про переможця торгів він разом з позовною заявою має відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України подати до суду клопотання про витребування доказів.

Про особливості визнання недійсними торгів Сетам з добровільного продажу майна - читайте тут.

ОБОВ’ЯЗКОВІ УЧАСНИКИ СПРАВИ

У Постанові зазначено, що з аналізу ч. 1 статті 650, ч. 1 статті 655 та ч. 4 статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

3а ч. 1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а останній приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. За ч. 1 ст. 658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів, виконавець протягом п’яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги, який підписується виконавцем та затверджується у начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

В акті про проведені електронні торги зазначається, зокрема, інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; ПІБ переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання; щодо юридичної особи - найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ; сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; ПІБ чи найменування боржника, їх місце проживання (знаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (п. 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).

Відтак, за Постановою набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є виконавець та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - виконавець та організатор електронних торгів ДП «СЕТАМ», та покупець - переможець аукціону.

Тому у справі про визнання недійсним договору, укладеного за результатами електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину – виконавець/орган ДВС, ДП «СЕТАМ» та переможець.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах КГУ ВС від 06.02.2018 р. №911/845/17 та від 14.03.2018 р. №910/1454/17, де касаційний суд зазначив, що відчуження майна на електронних торгах є багатостороннім правочином і позов про його оскарження подається до решти сторін угоди, з якими є матеріально - правовий спір, які мають бути залучені до участі у справі. Відповідачем у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

Отже, в межах відповідної юрисдикції справа підсудна суду за місцезнаходженням одного з відповідачів (ДП «СЕТАМ», виконавець/ДВС, переможець торгів).

Результати електронних торгів може оспорити лише особа, права якої порушено цими торгами (ВС/КГС №911/459/20 від 03.02.2021).

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ВИЗНАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТОРГІВ НЕДІЙСНИМИ

Згідно постанови ВПВС від 15.01.2020 р. №367/6231/16-ц з приводу визнання електронних торгів недійсними правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо встановленої процедури, порядку проведення торгів, що підтверджується правовим висновком ВСУ від 25.11.2015 р. №6-1749цс15.

Відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК, зокрема, у зв’язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог встановленого порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних аукціонів здійснюється реалізація виконавцями майна на торгах ДП «Сетам» на підставі їх заяв.

До предмета доказування в справі належить дотримання порядку проведення прилюдних торгів, правил, які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; оформлення кінцевих результатів торгів).

Відповідно до правового висновку, висловленого ВПВС у постановах від 21.11.2018 р. №465/650/16-ц та від 23.01.2019 р. №522/10127/14-ц, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Частиною 4 ст. 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 ЦКУ), у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. №2831/5.

Порядком реалізації арештованого майна встановлено три різні інститути щодо статусу процедури торгів:

- закінчення (завершення) торгів;

- зупинення торгів;

- проведення електронних торгів.

За п.п. 1, 2 розділу VIII «Порядку проведення електронних торгів» після закінчення електронних торгів на веб-сайті Організатора відображаються відомості про їх завершення. Наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів.

До протоколу вноситься, зокрема:

дата і час початку та завершення електронних торгів;

відомості про переможця та реквізити для перерахування повної ціни за придбане майно.

Протокол торгів підписується Організатором. Сам по собі протокол не є підтвердженням проведення торгів, а є документом, який фіксує факт завершення аукціону, визначення переможця та ціни продажу.

За п.п. 2, 3 розділу ХІ «Порядку проведення електронних торгів» підставою для зупинення торгів є, зокрема, рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; за наявності вказаної підстави ДП «СЕТАМ» негайно зупиняє електронні торги в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. З моменту зупинення строки електронних торгів автоматично зупиняються.

За абз. 8 п. 1 розд. Х Порядку при зупиненні електронних торгів строк здійснення переможцем розрахунку за придбане майно переривається до відновлення електронних торгів та формування нового протоколу проведення електронних торгів із зазначенням нового строку розрахунків за придбане майно. За абз. 14 п. 1 розд. Х Порядку в разі зупинення електронних торгів після їх завершення переможець має право відмовитись від сплати за придбане на торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок.

За п.п. 4-6 розділу Х Порядку електронні торги вважаються проведеними лише за умов:

  • повного розрахунку переможця за придбане майно;
  • наявності належного протоколу про проведення торгів;
  • наявності акту про проведені електронні торги, підписаного та скріпленого печаткою приватного виконавця;
  • включення до акту інформації, зокрема, про повну оплату переможцем за майно.

Відтак, на стадії зупинення чи завершення торгів при відсутності факту оплати переможцем повної ціни, підписаного протоколу та акту виконавця торги не є проведеними.

Електронні торги породжують правові наслідки у виді виникнення права власності в переможця на придбане майно лише у випадку, коли є проведеними, що підтверджується актом виконавця.

Тому, визнання недійсними торгів можливе лише при наявному факті їх проведення, а не на стадії закінчення аукціону чи зупинення торгів.

У постанові від 08.07.2020 №201/18443/17 судді КЦСВС вказали на випадки відсутності підстав визнання електронних торгів недійсними, з огляду на деякі обставини.

Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Оскільки позивач не посилається на будь-які порушення організатором торгів норм Порядку реалізації арештованого майна, а обґрунтовує свої вимоги діями державного виконавця, які мають самостійний спосіб оскарження, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання електронних торгів недійсними.

Заперечувати дійсність правочину, а тому й електронних торгів, має право як боржник у виконавчому провадженні, так і власник майна, яке незаконно вибуло з його власності чи володіння внаслідок рейдерських дій (ч. 3 ст. 215 ЦКУ).

Відтак, для досягнення бажаного результату у визнанні недійсними електронних торгів та укладеного на них договору продажу майна позивачу треба довести порушення вимог Закону «Про виконавче провадження», ЦКУ, Порядку реалізації арештованого майна, які порушили (або можуть у майбутньому порушити) його права чи законні інтереси.

ДЕЯКІ СПЕЦІАЛЬНІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМИ ТОРГІВ СЕТАМ

Продаж на торгах частини майна без отримання згоди співвласника.

Факт реєстрації на ім'я одного з власників (подружжя) нерухомого майна, що є спільною сумісною власністю, не свідчить, що воно належить лише цій особі. Оскільки таке майно є власністю кількох осіб, то відчуження його частини на торгах без отримання виконавцем згоди співвласника, який не є боржником у виконавчому провадженні, є порушенням прав такого співвласника, що тягне за собою недійсність торгів (ВС від 22.03.2021 р. №756/634 17, від 01.04.2020 №462/518/18).

Відсутність дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомості, в якій проживають діти.

У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності, право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, який надається згідно із законом.

ВПВС встановила, що відповідно до Порядку реалізації арештованого майна від 29 вересня 2016 р. №2831/5 у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке (або право користування яким) мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу. Для судових рішень, які передбачають стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов’язань, отримання державним виконавцем дозволу органу опіки та піклування є обов’язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову в наданні дозволу державному виконавцю, а також суд у випадку звернення до нього учасника виконавчого провадження щодо дій держвиконавця та/або органу опіки і піклування. Зазначене стосується також дій приватних виконавців (ВП ВС №755/12052/19 від 26.10. 2021 р.; №334/715/20, №2-112/11, №336/4883/20, №484/5200/18, №754/2961/17).

У постанові №334/715/20 прийнято правовий висновок: “Підставою для визнання недійсними торгів з майном, право на яке має дитина, за позовом його батьків є не сам факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення такого договору, а порушення внаслідок його укладання майнових прав дитини…».

Скасування виконавчого напису нотаріуса, за яким реалізовано майно на аукціоні.

Якщо нерухомість продана на торгах Сетам у виконавчому провадженні по виконавчому напису нотаріуса, то визнання судом цього напису таким, що не підлягає виконанню, є підставою для скасування торгів. Встановивши, що виконавчий напис нотаріуса, за яким проводилася примусова реалізація нерухомості на оспорюваних електронних торгах, визнаний таким, що не підлягає виконанню, суд повинен зробити висновок про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, проведених за таким виконавчим написом (ВС від 02.11.2021 р. № 520/548/18).

СУПРОВІД ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ ПРОДАЖУ МАЙНА НА ТОРГАХ
НАДІШЛІТЬ ЗАПИТ ОНЛАЙН

Порушення, допущені виконавцем при здійсненні своїх повноважень (до призначення прилюдних торгів, щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 Закону про ВП), підлягають спеціальному оскарженню згідно цього Закону (ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч.3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст.ст. 55, 85, ВС №369/9678/17 01.04.2020).

Про юридичний захист при продажу нерухомості при шахрайському / рейдерському заволодінні - у статті за цим посиланням.

Щодо визнання недійсними торгів Сетам з добровільного продажу майна - читайте тут.

Щодо недійсності відчуження боржником нерухомості при судовому рішенні чи виконавчому провадженні – за цим посиланням.

Про застосування наслідків нікчемності правочинів – в цій статті.

Відповіді на запити: Визнання недійсними електронних торгів ДП «СЕТАМ»; Оскарження аукціону; Продаж арештованого майна виконавцем; Захист від рейдерства; Послуги адвоката Київ.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua

2728
Ваша оцінка сторінки:
Голоси відсутні