Примусове стягнення й реалізація майна боржника у виконавчому провадженні можуть бути зупинені лише на підставах, викладених в ст. 34 Закону «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 34 цього Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі:

- зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

- зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Зупинення стягнення на підставі виконавчого документа є повноваженням касаційної інстанції при касаційному перегляді рішень.

Зупинення реалізації арештованого майна виконавцем здійснюється судом першої інстанції, який ухвалив основне рішення у справі.  

Суд не може підміняти повноваження державного виконавця, а лише здійснює контроль за виконанням судового рішення в порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю виконавця чи посадової особи органу ДВС під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Положення статей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби чи  виконавця (ст.ст. 447-451 ЦПК), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

В п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 р. роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавця суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Разом із тим, до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.

Відповідно до пункту 2 розділу XI Порядку ХІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮУ 29.09.2016 р. №2831/5, підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є:

• рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна;
• зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом «Про виконавче провадження»;
• відкладення проведення виконавчих дій;
• зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, відкладення проведення виконавчих дій;
• наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.

За наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, Організатор негайно зупиняє електронні торги (торги за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення. З моменту зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично зупиняються.

Арештоване майно вважається таким, що перебуває на реалізації, з моменту розміщення лота на сайті ДП «Сетам» згідно отриманої від виконавця заявки на реалізацію арештованого майна. Для початку реалізації арештованого майна постанова виконавця не потрібна.

За п. 3. р. 2 Порядку реалізації арештованого майна виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім – шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору. Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): 1) копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; 2) копія постанови про опис та арешт майна боржника; 3) копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам ч. 6 ст. 57 Закону «Про виконавче провадження»); 4) інші документи.

В постанові КЦС ВС від 20.07.2022 р. №370/1226/15 (провадження № 6/370/46/21) провадження № 61-18704св21 зазначено наступне.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження», ст. 447 ЦПК).

Пунктом 3 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Частинами першою, п`ятою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті, а після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що зупинення виконавчого провадження - це припинення вчинення виконавчих дій, обумовлене обставинами, що перешкоджають у їх вчиненні, передбаченими у нормах Закону «Про виконавче провадження», які не можуть бути усунуті ані виконавцем, ані учасниками виконавчого провадження протягом певного проміжку часу.

Із зупиненням виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії по такому виконавчому провадженні допоки існують обставини, якими обумовлено зупинення виконавчого провадження, до того моменту, поки останнє не буде відновлено на підставі постанови виконавця.

Детально щодо послуг адвоката у виконавчому провадженні читайте на цій сторінці.